Схема похилої призми

Після навали різних кочівників, ще зруйнували грецькі міста, монументальне будівництво починає наново розвиватися в IV — VII ст. т. зв. старохристиянської й ранньовізантійської доби. Розподілення приміщень із різними ґанками, верандами й галерейками дає тут цінний зразок вільної мальовничої композиції в характері старого українського будівництва. Не менш інтересні деталі — вікна, двері, колонки, меблі й ціле внутрішнє урядження великої мистецької вартості. Прага, 1925. Січинський В. Ukrajinska architektura — L’architecture ukrainienne.

Эти параллелограммы называются боковыми гранями призмы, а оставшиеся два многоугольника называются её основаниями. Немовби завершенням старої української умілості бароккової доби постає грандіозна запорізька кафедра в Самарі на Запоріжжі, що має аж 9 зрубів, кожний — завершений стрункою 5-поверховою банею. Над столом із торою звичайно роблять кіоск із накриттям. Про зародження монументального будівництва цієї доби висловлено чимало поглядів і припущень.
Такі дерев’яні міщанські будинки, заїзди й корчми ще й досі заховалися по менших містечках Західної України, хоч їх кількість із року в рік постійно зменшується. Тому в архітектурі постають розкішні декоративні фронтони, портали, брами, переладовані важкими пілястрами, складними гзимсами, вигнутими й покрученими завитками — т. зв. волютами (слимаками) — та буйною орнаментикою. Велику різноманітність форм мають також «нарізки» дощок (шалівок), якими оббивають ґанки, галерейки тощо в повислому положенні. Проф. Г. Павлуцький звернув увагу, що триванні (а значить, і тридільні) церкви зарисовані ще на мініатюрах Ізборника Святослава 1072 р. і в Київському Псалтирі XI ст.; про «церкви з трьома верхами» співають також найстарші українські пісні, що походять із старокняжої доби. Єдиною в своєму роді є найстарша церква у Львові св.

Похожие записи: